Тематика курсових робіт

1. Методичні рекомендації до написання курсової роботи (І) для студентів  спеціальності 053 «Психологія» перший (бакалаврський) рівень вищої освіти

2. Методичні рекомендації до написання курсової роботи (ІІ) для студентів  спеціальності 053 «Психологія» перший (бакалаврський) рівень вищої освіти

Рекомендована тематика курсових робіт робіт з соціальної психології для студентів спеціальності 053 «Психологія»

 

Курсова робота ІІ

Рік: ІІ, семестр ІІІ

Вимоги до знань та умінь:

В результаті  написання роботи я курсової студент повинен знати:

– принципи роботи з науковими джерелами;

– етапи  виконання наукового дослідження;

– норми академічної доброчесності.

вміти:

– систематизувати здобуті теоретичні знання з психології та науковий досвід вчених;

– формулювати наукову проблему;

– визначати ключові аспекти в об’єкті та предметі дослідження;

– формулювати мету і завдання дослідження визначати діагностичні параметри досліджуваного явища;

– узагальнювати результати теоретичного аналізу досліджуваного явища та робити самостійні висновки.

 

Рекомендована тематика курсових робіт для студентів 2-го курсу спеціальності 053 «Психологія»

* Студент може запропонувати свою тему дослідження, узгодивши її з науковим керівником.

  1. Дитячі страхи у нормі та патології: теорія, діагностика, корекція.
  2. Психофізіологія функціональних станів хворих дітей.
  3. Психологічні особливості дитячого сприймання життя, хвороби та смерті.
  4. Психологічна підтримка дитини в ситуації втрати одного з батьків.
  5. Агресивна поведінка дітей та підлітків: теорія, діагностика, корекція.
  6. Тривожний розлад у дітей: теорія, діагностика, корекція.
  7. Ранній дитячий аутизм: теорія, діагностика, корекція.
  8. Синдром Аспергера у дітей: теорія, діагностика, корекція.
  9. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей та підлітків: теорія, діагностика, корекція.
  10. Обсесивно-компульсивний розлад у дітей та підлітків: теорія, діагностика, корекція.
  11. Життєстійкість підлітків з особливими потребами.
  12. Психологічні особливості незрячих дітей.
  13. Психологічні особливості нечуючих та слабочуючих дітей.
  14. Психологічні особливості дітей маломобільних груп.
  15. Психологічні особливості незрячих дітей.
  16. Психологічні особливості дитячо-батьківських стосунків в сім’ї, де часто хворіє дитина.
  17. Психологічні особливості прояву емпатії у сучасного студента.
  18. Психологічні особливості адаптованості студентів-першокурсників у вищому навчальному закладі.
  19. Его-стани особистості: дослідження та шляхи до вирішення проблем поведінки спілкування.
  20. Оцінка рівня самоконтролю студентської молоді.
  21. Дослідження рівня самооцінки особистості як її фундаментальної властивості.
  22. Психологічні цінності неформальних молодіжних структур.
  23. Національна ідентифікація у становленні «Я-образу» особистості.
  24. Соціально-психологічні механізми політико-ідеологічного самовизначення молоді.
  25. Емоційні та психосоціальні чинники ставлення до здоров’я.
  26. Депресивні стани у молоді: особливості діагностики та психологічна допомога.
  27. Проблема самотності особистості та шляхи її подолання.
  28. Вплив несвідомих компонентів психіки на поведінку особистості. 13.Затримка психічного розвитку як психолого-педагогічна проблема.
  29. Психологічні особливості і соціальна ситуація розвитку дітей, які часто хворіють
  30. Психологічна допомога батькам та дітям з ожирінням
  31. Агресивна поведінка дітей та підлітків: теорія, діагностика та корекція
  32. Проблема самотності особистості та шляхи її подолання
  33. Надійна прив’язаність до матерії, як предиката успішного соціального розвитку
  34. Проблема психологічного аналізу сновидінь.
  35. Життєві цілі як регулятори самореалізації особистості.
  36. Мотиви та мотивація особистості як психологічна проблема.
  37. Психологічні особливості формування вольових якостей особистості.
  38. Тривожність як властивість особистості та її прояви
  39. Еволюція поняття «особистість» в психології.
  40. Уявлення про несвідоме в екзистенційній психології.
  41. Агресія: природа, сутність, основи профілактики.
  42. Види і роль емоцій у житті людини.
  43. Мислення та інтелектуальні властивості людини.
  44. Психологічні аспекти обдарованості особистості.
  45. Самооцінка та рівень домагань особистості.
  46. Характер як сукупність стійких рис особистості.
  47. Психологічні чинники морального розвитку сучасних студентів.
  48. Психологічні чинники виникнення переживання стресу у студентів-психологів.
  49. Психологічна сутність самосвідомості.
  50. Особливості прояву довіри/недовіри у міжособистісних стосунках студентської молоді.

 

Курсова робота ІІІ

Рік: ІІІ, семестр ІV

Вимоги до знань та умінь:

В результаті  написання роботи я курсової студент повинен знати:

– принципи роботи з науковими джерелами;

– етапи  виконання наукового дослідження;

– норми академічної доброчесності.

вміти:

– володіти категоріальним апаратом;

– систематизувати та узагальнювати  науковий досвід;

– формулювати наукову проблему;

– аналізувати та порівнювати різні підходи щодо розв’язання наукової проблеми;

– формулювати мету і завдання дослідження;

– здійснювати підбір і обґрунтування психодіагностичного інструментарію дослідження;

– проводити емпіричне дослідження;

– здійснювати обробку результатів дослідження та робити самостійні висновки;

– застосовувати методи математичної статистики  при обґрунтуванні результатів дослідження.

 

Рекомендована тематика курсових робіт для студентів 3-го курсу спеціальності 053 «Психологія»

* Студент може запропонувати свою тему дослідження, узгодивши її з науковим керівником.

  1. Психологічні чинники морального розвитку сучасних студентів.
  2. Психологічні чинники виникнення переживання стресу у студентів- психологів.
  3. Особливості самосвідомості студентів з адиктивною поведінкою.
  4. Особливості прояву довіри/недовіри у міжособистісних стосунках студентської молоді.
  5. Феномен заздрості у контексті мотивації досягнення цілі та успіху у студентської молоді.
  6. Особливості прояву депресивних станів в юнацькому віці та шляхи їх подолання.
  7. Синдром «емоційного вигорання» у студентів-психологів: особливості прояву та профілактика.
  8. Здатність до саморегуляції як основа професіоналізму психолога.
  9. Я-концепція як складова професійної самосвідомості майбутніх психологів.
  10. Девіантна поведінка студентської молоді: причини виникнення і шляхи попередження.
  11. Спрямованість у майбутнє та проблеми сенсу життя у юнацькому віці.
  12. Психологічні детермінанти інтернет-залежності сучасної молоді.
  13. Реакції дезадаптації у хворих дітей в умовах ЛПЗ.
  14. Психологічні особливості і соціальна ситуація розвитку дітей, які часто хворіють.
  15. Психологічна допомога дітям з хронічним больовим синдромом в умовах ЛПЗ.
  16. Корекційно-розвивальна робота з хворими дітьми в умовах ЛПЗ.
  17. Психологічний супровід та реабілітація дітей з важкими опіковими травмами.
  18. Арт-терапія у роботі з хворими дітьми в умовах стаціонарного лікування.
  19. Музикотерапія у роботі з хворими дітьми в умовах ЛПЗ.
  20. Казкотерапія у роботі з хворими дітьми в умовах стаціонарного лікування.
  21. Тілесно-орієнтована психотерапія у роботі з хворими дітьми в умовах стаціонарного лікування.
  22. Когнітивно-поведінкова психотерапія у роботі з хворими дітьми в умовах ЛПЗ.
  23. Психологічний супровід невиліковно хворої дитини.
  24. Психологічна і соціальна допомога сім’ї, яка має невиліковно хвору дитину.
  25. Психологічний супровід батьків важкохворої дитини.
  26. Особливості психологічного супроводу батьків в ситуації втрати дитини.
  27. Нейропсихологічні наслідки черепно-мозкової травми у дітей.
  28. Психологічний супровід дітей з розумовою відсталістю в умовах ЛПЗ.
  29. Психологічна допомога батькам дітей з розумовою відсталістю.
  30. Психологічна допомога батькам та дітям з ожирінням.
  31. Генералізований тривожний розлад в осіб юнацького віку: теорія, діагностика, корекція.
  32. Фобійний тривожний розлад в осіб юнацького віку: теорія, діагностика, корекція.
  33. Панічні розлади в осіб юнацького віку: теорія, діагностика, корекція.
  34. Обсесивно-компульсивний розлад у дітей та підлітків: теорія, діагностика, корекція.
  35. Розлади адаптації у підлітків: теорія, діагностика, корекція.
  36. Астено-невротичний синдром в осіб юнацького віку: теорія, діагностика, корекція.
  37. Профілактика невротичних розладів у дітей та підлітків.
  38. Психотерапія невротичних розладів у дорослих.
  39. Посттравматичний стресовий розлад у дітей: теорія, діагностика, корекція.
  40. Психосоматичні розлади у дітей: теорія, діагностика, корекція.
  41. Хронічний больовий синдром як чинник суїциду.
  42. Методи профілактики психосоматичних розладів у молоді.
  43. Девіантне материнство: стан і шляхи вирішення.
  44. Розвиток материнства: психосоціальний аспект.
  45. Психологічна готовність до материнства: теорія, діагностика, психотерапія. 4. Образ материнства у психологічні картині світу особистості студента.
  46. Відмова від материнства як психологічна проблема.
  47. Психологічні умови формування відповідального ставлення до материнства у дівчат старшого шкільного віку.
  48. Феномен материнства і його відображення в свідомості дівчат юнацького віку.
  49. Етика і деонтологія в практичній діяльності клінічного психолога.
  50. Природа і динаміка акцентуацій характеру.
  51. Дизгармонійна сім‘я як психогенний чинник.
  52. Патохарактерологічні реакції у підлітковому віці.
  53. Причини затримки психічного розвитку дітей.
  54. Емоційна депривація як порушення раннього емоційного розвитку.
  55. Особливості емоційної сфери в нормі та патології.
  56. Психологічні особливості адиктивної поведінки.
  57. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.
  58. Психологічна допомога, профілактика та реабілітація емоційних розладів особистості.
  59. Вплив пережитого в дитинстві насилля на формування особистісних розладів.
  60. Клініко-психологічна характеристика нав’язливих рухів у дітей та підлітків.
  61. Психологічні аспекти допомоги паліативним хворих.
  62. Особливості духовно-психологічного супроводу онкохворих
  63. Психологічні, етичні та юридичні аспекти паліативної допомоги онкохворим та їх родичами.
  64. Вплив косметичних дефектів на зміну особистісних проявів людини.
  65. Особливості афективних розладів у дітей.
  66. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин.
  67. Роль емоційного стресу та психічної травми у виникненні психогенних захворювань.
  68. Невротична депресія, клініка, діагностика лікування.
  69. Роль сімейного виховання у формуванні невротичних розладів дітей.
  70. Проблема розвитку особистості в різних психологічних напрямках.
  71. Кризи професійного становлення психолога.
  72. Мотиви та мотивація особистості як психологічна проблема.
  73. Деструкції та розвиток психолога.
  74. Психічне вигорання: детермінанти виникнення і розвитку.
  75. Стрес: поняття, причини, способи виходу, методи профілактики.
  76. Феномен життєстійкості: сучасні погляди та дослідження
  77. Агресія: природа, сутність, основи профілактики.
  78. Зміст морального самовизначення студентської молоді.
  79. Феномен особистісної безпорадності.
  80. Емоційність як основа професійного вибору і розвитку студентів психологів.
  81. Самоактуалізація як поняття в гуманістичній психології.
  82. Дослідження проблеми самоставлення в сучасних психологічних розвідках.
  83. Емоційний інтелект як психологічний феномен.
  84. Механізми психологічного захисту: специфіка його прояву та функціонування у психологічній сфері особистості.
  85. Креативний психотерапевтичний механізм як основа роботи клінічного психолога з пацієнтами.
  86. Терапія творчим спілкуванням з природою у роботі клінічного психолога з хронічними депресивними станами.
  87. Казкотерапія у роботі клінічного психолога зі стресами.
  88. Психотерапія захопленнями як засіб впливу на світогляд психопатичної особистості.
  89. Зміст групових занять з терапії творчого самовираження у подоланні субдепресивних станів особистості.
  90. Синтетична психотерапія В.Кречмера в подоланні стресових станів особистості.
  91. Терапія духовною культурою як засіб віднаходження сенсу життя.
  92. Психологічні особливості функціонування психотерапевтичних груп у форматі творчого самовираження.
  93. Особливості роботи в ТТС з клінічно різними пацієнтами.
  94. Терапія творчим самовираженням в амбулаторній практиці.
  95. Психологічний супровід незрячих дітей в умовах стаціонару.
  96. Психосоматичні аспекти цукрового діабету ІІ типу: теорія, діагностика, психотерапія.
  97. Психосоматичні аспекти нейродерміту: теорія, діагностика, психотерапія.
  98. Психогенні сексуальні розлади та психосоматичні стани, зв’язані з ними. Особливості психологічного супроводу дітей з особливими потребами в умовах лікарні.
  99. Психологічні особливості осіб з кардіопатологією.
  100. Психологічні особливості осіб з ендокринною патологією.
  101. Психологічні особливості осіб із захворюванням печінки.
  102. Психологічні особливості осіб із урологічними захворюваннями.
  103. Психологічні особливості осіб із бронхіальною астмою.
  104. Психологічні особливості осіб із захворюваннями шлунку і дванадцятипалої кишки.
  105. Епілепсія у дітей та дорослих: медико-психологічний аспект.
  106. Психологічний супровід незрячих дітей в умовах стаціонарного лікування.
  107. Психологічна допомога батькам незрячих дітей.
  108. Психологічний супровід слабочуючих дітей в умовах ЛПЗ.
  109. Психологічна допомога батькам слабочуючих дітей.
  110. Психологічний супровід дітей з ДЦП в умовах стаціонарного лікування.
  111. Психологічна допомога батькам дітей з ДЦП.
  112. Психологічні чинники віктимності особистоті.
  113. Вплив акцентуацій характеру на віктимну поведінку.
  114. Патопсихологічні чинники віктимності особистості.
  115. Мотивація віктимної поведінки підлітків.
  116. Дезадаптація особистості як чинник формування віктимної поведінки.
  117. Мотиви та психосоматичні проблеми особистості.
  118. Формування мотивації в юнацькому віці.
  119. Формування мотиваційної сфери старшокласників.
  120. Мотивація в структурі навчальної діяльності старшокласників.
  121. Психологічні чинники мотивації альтруїстичної поведінки.
  122. Мотивація професійного розвитку особистості.
  123. Мотивація агресивної поведінки підлітків.
  124. Психологічні аспекти мотивації сімейного життя.
  125. Мотивація як основа ефективності діяльності.
  126. Негативні впливи на мотивацію наукової діяльності.
  127. Особистісні передумови суїцидальної поведінки підлітків.
  128. Мотиви аутоагресивної поведінки осіб, молодіжного віку.
  129. Суїцидонебезпечні поведінкові реакції підлітків.
  130. Психологічні чинники суїцидальності.
  131. Суїцидальна поведінка у студентському віці.
  132. Основні форми неврозів та їх динаміка.
  133. Основні невротичні синдроми.
  134. Психологічні особливості хворих неврастенією.
  135. Психологічні особливості та внутрішньоособистісний конфлікт при неврозах. 5. Агресивна та аутоагресивна поведінка у хворих з реактивними психозами.
  136. Психогенії і концепція посттравматичного стресового розладу.
  137. Психоаналітична концепція формування посттравматичних стресових розладів.
  138. Невідкладна психологічна допомога при кризових станах, психотерапевтична корекція.
  139. Принципи профілактики та реабілітації дитячого аутизму.
  140. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю.
  141. Когнітивні розлади при синдромі дефіциту уваги з гіперактивністю.
  142. Основні психопатологічні синдроми дитячого віку: дитячого аутизму, гіпердинамічний, дитячих патологічних страхів, нервової анорексії, інфантилізму.
  143. Розлади особистості та поведінки у дорослих, фактори, що сприяють їх розвитку.
  144. Особливості афективних розладів у дітей та підлітків.
  145. Вплив алкоголю на вищу нервову діяльність людини.
  146. Етіологічні та патогенетичні фактори психогенних розладів.
  147. Механізми формування межових психічних розладів в дитячому віці.
  148. Формування цінностей здорового способу життя у студентів.
  149. Ставлення студентів до здорового способу життя.
  150. Компоненти здорового способу життя сучасної молоді.
  151. Здоровий спосіб життя як соціальний феномен.
  152. Транскультуральні відмінності у ставленні до сексуальності.
  153. Психологічні особливості ставлення до сексуальності у підлітковому віці.
  154. Стиль виховання у сім’ї як чинник виникнення агресивності у підлітковому віці.
  155. Ціннісні орієнтації юнаків як передумова формування життєвих сценаріїв.
  156. Ціннісні орієнтації юнаків як передумова формування відповідальності.
  157. Мотивація успіху як чинник оптимальної соціалізації старшокласників.
  158. Психологічні особливості виникнення і прояву страху невизнання в юнацькому віці.
  159. Психологічні особливості міжособистісного спілкування у ранньому юнацькому (студентському)  віці.
  160. Потреба у досягненнях як чинник самореалізації особистості у період ранньої юності (у студентів).
  161. Психологічні аспекти формування культури здоров’я молоді.
  162. Особливості статевої самоідентифікації старшокласників.
  163. Психологічні особливості уявлень студентів про розподіл ролей у сім’ї.
  164. Проблеми формування адекватної самооцінки в підлітковому віці
  165. Емпатія як фактор розвитку комунікативності.
  166. Психологічні особливості міжособистісних стосунків у підлітковому віці.
  167. Психологічні особливості ціннісної сфери студентів-психологів.
  168. Тенденції розвитку шлюбно-сімейних відносин в сучасній Україні
  169. Цінність шлюбу та сім’ї в сучасному суспільстві
  170. Сучасне батьківство: особливості та тенденції змін
  171. Бюджет часу студентської молоді
  172. Конструювання статевої ідентичності в сучасному українському суспільстві.
  173. Ціннісні орієнтації щодо сім’ї та шлюбу в сучасному українському суспільстві
  174. Роль властивостей вищої нервової діяльності людини у формуванні функціональних станів організму.
  175. Характеристика психофізіологічних особливостей жіночого організму.
  176. Біологічні ритми та їх роль у навчальному процесі.
  177. Психофізіологія депресивних станів.
  178. Працездатність та ефективність діяльності: психофізіологічні аспекти
  179. Сон як особливий функціональний стан.
  180. Психофізіологічний стан організму у процесі фізичної та розумової праці.
  181. Психофізіологічні характеристики прояву стресу.
  182. Характеристика психофізіологічних особливостей жіночого організму.
  183. Біологічні ритми та їх роль у навчальному процесі.
  184. Сон як особливий функціональний стан

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Структура курсових робіт

Курсові роботи умовно поділяють на: 1 – вступну частину, 2 – основну частину, 3 – список використаних джерел, 4 – додатки.

Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист,  зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ, текст курсової роботи, висновки, рекомендації, перелік посилань.

Додатки розміщують після основної частини курсової роботи.

Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “текст”, “висновки”, “перелік посилань” є обов’язковими.

Курсова робота виконується державною мовою або іноземною, що вивчається.

Обсяг курсової роботи – 1 др.арк./20-25 сторінок машинописного тексту/35-40 рукописних сторінок; кількість джерел – не менше 25.

 

Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і є основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.

Титульний аркуш повинен мати відомості, які подають у такій послідовності:

а) назва міністерства і навчального закладу;

б) гриф допущення до захисту;

в) прізвище, повні ім’я і по батькові автора

г) повна назва документа;

д) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;

е) рік виконання курсової роботи;

Приклад оформлення титульного листа наведено у додатку А.

Зміст вміщує в собі перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є), вступ, заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є), висновки, список використаних джерел, додатки (якщо вони є) із вказівкою номера сторінки, з якої починається розділ чи підрозділ. Приклад змісту наведено у Додатку Д.

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

Усі прийняті у курсовій роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

 

Вимоги до структурних елементів основної частини 

У вступі має бути:

Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження, коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним чи концептуальним принципом.

Об’єкт дослідження:…

Предмет дослідження:…

Мета дослідження: вивчити і науково обгрунтувати…

Гіпотеза дослідження (якщо вона є):…

У відповідності з метою і гіпотезою дослідження ставляться такі завдання:

1)…

2)…

3)…

Методи дослідження:

Наукова новизна дослідження полягає у тому…

Практичне значення дослідження.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, …розділи, висновки, список використаних джерел із…найменувань, …додатків. Загальний обсяг…сторінок.

Вимоги до викладу тексту курсової роботи

Текст курсової роботи – це виклад відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності означеної роботи (опис теорії, методів роботи) та її результати.

Текст курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію і висновки.

Висновки

Висновки вміщують безпосередньо після викладу тексту, починаючи з нової сторінки.

Висновки повинні містити в собі синтез “наскрізних” висновків за розділами, оцінку повноти вирішення поставлених завдань.

Рекомендації

У курсовій роботі на основі одержаних висновків можуть наводитись рекомендації. Рекомендації вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. Текст рекомендації може поділятись на пункти.

 

Посилання у курсовій роботі

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту, починаючи з нової сторінки. Його розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів (див. Додаток Е).

Посилання в тексті роботи робляться в квадратних дужках:

– з наведенням прізвища автора (в транскрипції оригіналу), року видання і сторінки. Наприклад: [Арутюнова 1999, с. 342; Austin 1994, c. 89]

–         при наявності кількох робіт одного автора одного року видання, після дати додається маленька латинська літера. Наприклад:  [Арутюнова 1999а, с. 342; Austin 1994а, c. 89]

–         при посиланні на колективні видання наводити повну назву роботи. Наприклад [Дискурс іноземномовної комунікації 1996, c. 89]

–         при посиланні на періодичні видання (після прикладів) давати повну або скорочену назву, але з її поясненням у списку використаних джерел. Наприклад: [FM № 245 1994, c. 89]

–         при наявності 2-3 авторів наводити першого і відповідної позначки. Наприклад [Левицький и др.1989, c. 89; Austin et all 1994, c. 89]

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.І –84. Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання).

Вимоги до додатків

У додатках вміщують матеріал, який:

–         є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження.

–         не може бути розміщений в основній частині курсової роботи через великий обсяг або способи його відтворення.

У додатки можуть бути включені:

–         додаткові ілюстрації або таблиці;

–         матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікрофіші, формули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін. Кожен додаток повинен починатися з нового аркуша і мати заголовок, виконаний великими літерами. У правому верхньому кутку над заголовком великими літерами пишеться відповідно: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б тощо.