Наукова робота студентів

Положення про діяльність студентських наукових гуртків та проблемних груп

1. Мета й завдання створення студентських наукових гуртків

   Студентські наукові гуртки (далі СНГ) є об’єднанням студентів, що займаються науковою діяльністю на некомерційній основі. Студентські наукові гуртки – одна з форм наукової діяльності студентів, спрямована на розширення наукового потенціалу й формування навички науково-дослідної діяльності в студентів у вільний від навчання час або спеціально наданий час.

   1.1. Студентські наукові гуртки є добровільною організацією студентів, що виразили бажання опанувати навичками проведення наукових досліджень і успішно поєднують таку діяльність із навчанням.

   1.2. Студентські наукові гуртки створюються при кафедрі. Кількість гуртків визначається рішенням завідувача кафедри.

   1.3. Основними цілями роботи СНГ є:

   – сприяння в підвищенні рівня наукової підготовки студентів;

   – формування в студентів інтересу й потреби до наукової творчості;

   – розвиток творчого мислення, наукової самостійності, підвищення внутрішньої організованості, свідомого відношення до навчання, поглиблення й закріплення отриманих у процесі навчання знань;

   1.4. Основні завдання студентських наукових гуртків:

   – забезпечення активної участі студентів у проведенні наукових конференцій, конкурсів на кращу наукову працю, наукових семінарів;

   – формування в студентів інтересу до наукової творчості, навчання методиці й способам самостійного вирішування наукових завдань в областях біології та медицини й навичок роботи в наукових колективах;

   – допомога студентам в оволодінні методикою й навичками проведення самостійних наукових досліджень і розробки наукових проблем;

   – обмін досвідом організації й проведення наукової роботи серед членів студентських наукових гуртків;

   – сприяння поглибленому вивчанню в більше широкому плані навчального матеріалу;

   – підготовка із числа найбільш здатних, активних і встигаючих студентів резерву наукових і науково-педагогічних кадрів;

   – виявлення найбільш обдарованих і талановитих студентів, використання їх творчого й інтелектуального потенціалу для рішення актуальних завдань підвищення ефективності освітнього процесу.

   2. Керівництво студентськими науковими гуртками

   2.1. Для безпосереднього наукового керівництва роботою гуртків, наказом завідувача кафедри призначаються куратори із числа найбільш досвідчених викладачів.

   2.2. Куратор студентського наукового гуртка:

   – організує роботу гуртка;

   – розробляє план роботи гуртка на семестр і представляє його для затвердження завідувачу кафедри;

   – підбирає кандидатуру старости гуртка й пропонує її для затвердження на засіданні гуртка;

   – здійснює роботу з членами гуртка з урахуванням їх інтересів, індивідуальних здатностей і схильностей;

   – разом із завідувачем кафедри визначає тематику науково-дослідних робіт і виступів членів гуртка на наукових конференціях;

   – здійснює наукове керівництво роботами студентів, надає допомогу членам гуртка у виборі й з’ясуванні питань теми наукової праці, складанні плану дослідження, підборі літератури й т.і.;

   – відбирає виконані студентами роботи для участі в конкурсах на кращу наукову працю й представляє їх на кафедральний та академічний етапи цього конкурсу;

   – організує резензування виконаних студентами наукових праць і їхнє обговорення на кафедрах;

   – разом з керівництвом інституту організовує й проводить студентські наукові конференції;

   – запрошує на засідання гуртка для виступів провідних учених, викладачів, аспірантів;

   – клопоче про заохочення студентів, що активно беруть участь у роботі гуртка.

   2.3. Для виконання організаційної роботи й обліку діяльності СНГ із числа студентів (строком на один рік) обирається староста гуртка. При наявності в гуртку більше 15 студентів у допомогу старості може бути обраний секретар гуртка.

   2.4. Староста студентського наукового гуртка:

   – разом з науковим керівником або куратором розробляє план роботи й веде журнал обліку роботи гуртка на навчальний рік;

   – за рекомендацією наукового керівника або куратора забезпечує підготовку доповідей і виступів на наукових конференціях, а також на засіданнях гуртка;

   – вчасно інформує членів гуртка про заходи наукової роботи на кафедрах, Університеті;

   – веде облік наукових праць студентів, що представляються на конкурси;

   – надає допомогу куратору гуртка в підготовці звіту про роботу студентського наукового гуртка за навчальний рік.

   – не пізніше, ніж за тиждень повідомляє членів про дату проведення засідання.

   2.5. Завідувач кафедри сприяє роботі студентських наукових гуртків, виносить на засідання кафедри питання, що стосуються тематики досліджень, залучає викладацький склад як наукових керівників робіт студентів, що беруть участь у конкурсі на кращі наукові праці.

   3. Організація роботи студентських наукових гуртків

   3.1. Засідання студентських наукових гуртків проводяться не менше одного разу на місяць.

   3.2. На засіданнях гуртка розглядаються питання навчання студентів основам методики ведення наукового дослідження, обговорюються результати наукової праці членів гуртка (наукові статті, реферати й конкурсні роботи й т.п.). Плани проведення заняття гуртка зберігаються протягом усього навчального року.

   3.3. Основні форми наукової праці студентів:

   – участь у виконанні планових НДР кафедри, у тому числі по господарських договорах і грантах;

   – виконання завдань дослідницького характеру в період навчальної практики;

   – підготовка наукових доповідей, повідомлень і рефератів з актуальних питань, виступ з ними на засіданнях студентських наукових гуртків, наукових семінарах і конференціях;

   – участь у конкурсах на кращі наукові праці, виконані у вузах.

   3.4. Критеріями оцінки наукових доповідей є: наукова пропрацьованість роботи, якість викладу матеріалу й оформлення роботи. Оцінка наукової пропрацьованості проведеної роботи має на увазі оцінку доповіді відносно того, наскільки тема дослідження актуальна і яке має практичне значення, чи містить елементи наукової новизни і який обсяг дослідження проведений автором самостійно. Можуть бути враховані й інші категорії. Оцінка якості викладу матеріалу має на увазі оцінку доповіді щодо того, наскільки вільно доповідач оперує науковими термінами, грамотно викладає матеріал. Оцінка оформлення роботи має на увазі оцінку доповіді щодо того, наскільки грамотно робота ілюстрована виконаними таблицями, слайдами, діаграмами, що демонструються в логічному зв’язку з викладеним матеріалом.

   3.5. Роботи оцінюється за системою: рекомендувати (не рекомендувати), рекомендувати доробити для подальшого подання на внутрішній або зовнішній науковій конференціях, конкурсах і грантах, публікації в офіційних виданнях.

   4. Права й обов’язки членів студентського наукового гуртка

   4.1. Членом студентського наукового гуртка може стати будь-який студент, який успішно освоює навчальну програму (не має незадовільних оцінок за підсумками семестру навчання) і має бажання брати участь у науково-дослідній роботі з тематики кафедри. Прийом здійснюється в добровільному порядку на підставі усної заяви вступаючого.

   4.2. Члени студентського наукового гуртка мають право:

   – брати участь у планових заходах гуртка;

   – одержувати інформацію про організацію наукової роботи студентів;

   – за рекомендацією наукового керівника гуртка й клопотанням ректора Університету одержувати скерування для роботи в архівах і наукових організаціях;

   – представляти свої роботи для участі в конкурсах на кращі наукові роботи студентів;

   – публікувати кращі наукові праці й виступи у виданнях  університету;

   – студенти з високими результатами у науковій роботі можуть у першочерговому порядку рекомендуватися керівництвом Університету для вступ в магістратуру й аспірантуру університету;

   4.3. Члени студентського наукового гуртка зобов’язані:

   – протягом навчального року регулярно відвідувати засідання студентського наукового гуртка;

   – виступати на засіданнях гуртка й наукових конференцій з науковими повідомленнями й доповідями;

   – виконувати доручення керівника гуртка, пов’язані з організацією наукової праці;

   – розробляти обрану тему наукової роботи.

   .МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТСЬКИХ
   НАУКОВИХ ПРОБЛЕМНИХ ГРУП

   2.1. Студентські наукові проблемні групи створюються з метою організації наукової діяльності студентів, залучення їх до виконання науково-дослідних робіт, розвитку наукового мислення і творчого підходу до виконання теоретичних і прикладних проблем, формування кадрового резерву висококваліфікованих фахівців.

   2.2. Основними завданнями студентських наукових проблемних груп є:

   – поглиблене вивчення досягнень сучасної науки в обраної галузі знань, впровадження їх в практику;

   – розвиток навичок самостійної творчої роботи, накопичення досвіду проведення наукових досліджень;

   – виховання творчого ставлення до наукового пошуку, потягу до самоосвіти, підвищення власної наукової активності;

   – застосування результатів наукових досліджень, розробка рекомендацій щодо їх реалізації;

   – створення, узагальнення та впровадження перспективного вітчизняного та зарубіжного досвіду;

   – сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу, застосуванню сучасних прийомів та методів навчання;

   – підвищення рівня фахової майстерності;

   – сприяння самовираженню особистості студентів у процесі професійної підготовки;

   – формування почуттів колективізму і відповідальності;

   – інтелектуальний та духовний розвиток особистості.

   3. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА КЕРІВНИЦТВОСТУДЕНТСЬКОЮ НАУКОВОЮ ПРОБЛЕМНОЮ ГРУПОЮ

   3.1. Організаційно-методичне керівництво науково-дослідною роботою студентів здійснює проректор з наукової роботи через науково-дослідний сектор, факультети, кафедри, лабораторії, Наукове товариство студентів та аспірантів, керівників студентських наукових проблемних груп.

   3.2. Студентські наукові проблемні групи входять до Наукового товариства студентів та аспірантів на правах первинних організацій.

   3.3. Орієнтовний склад студентської наукової проблемної групи – 3-15 осіб.

   3.4. Студентська наукова проблемна група створюється на добровільних засадах з числа найбільш активних і талановитих студентів, які виявили інтерес до науково-дослідної роботи.

   3.5. Наукове керівництво студентськими науковими проблемними групами здійснюють, як правило, викладачі із науковими ступенями (доктори або ж кандидати наук) та як виняток, викладачі, які працюють над дисертаційним дослідженням з відповідного напрямку.

   3.6. Науковий керівник (керівники) студентської наукової проблемної групи:

   – залучає (спільно з науково-педагогічним складом кафедри, лабораторії, членами Наукового товариства студентів та аспірантів факультету) до роботи в групі талановитих студентів, які виявили інтерес до науково-дослідної роботи;

   – проводить індивідуальні співбесіди із студентами, виявляє коло їх наукових інтересів і рівень підготовки, розподіляє тематику наукових досліджень;

   – здійснює наукове та методичне забезпечення роботи групи, відповідає за плануючу та звітну документацію щодо діяльності групи;

   – надає допомогу членам проблемної групи у пошуку необхідної наукової і спеціальної літератури та інших джерел інформації, в оволодінні сучасною методологією наукового дослідження;

   – допомагає в оформленні результатів наукової роботи у вигляді наукових публікацій, виступів на наукових конференціях, конкурсних робіт, у впровадженні результатів досліджень у практику та навчальний процес;

   – несе відповідальність за якість підготовлених студентами проблемної групи наукових робіт і публікацій;

   – координує участь членів проблемної групи у роботі наукових і науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, у студентських олімпіадах і конкурсах студентських наукових робіт, інших наукових заходах різного рівня;

   – має право брати участь в роботі конкурсної комісії кафедри (лабораторії), факультету по визначенню переможців кафедрального та факультетських турів студентських наукових конкурсів та олімпіад;

   – порушує, на підставі рекомендації проблемної групи клопотання перед керівництвом кафедри (лабораторії) про заохочення найбільш активних членів проблемної групи та їх рекомендацію до вступу до магістратури, аспірантури;

   – активно співпрацює із радою Наукового товариства студентів та аспірантів факультету, заступником декана з наукової роботи, науково-дослідним сектором, проректором з наукової роботи, вносить пропозиції з питань вдосконалення форм та методів організації діяльності студентських наукових проблемних груп.

   3.7. До складу студентської наукової проблемної групи входять:

   – голова;

   – секретар;

   – члени проблемної групи.

   3.8. Голова студентської наукової проблемної групи обирається на засіданні групи з числа найбільш активних членів проблемної групи шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів терміном на один рік. Голова студентської наукової проблемної групи:

   – надає безпосередню допомогу науковому керівнику в організації роботи проблемної групи;

   – готує спільно з керівником необхідну плануючу та звітну документацію щодо діяльності проблемної групи та передає її на розгляд кафедри (лабораторії);

   – забезпечує присутність членів проблемної групи на засіданнях;

   – входить до складу ради Наукового товариства студентів та аспірантів факультету;

   – здійснює постійний зв’язок між проблемною групою і заступником декана з наукової роботи, науково-дослідним сектором, відділом аспірантури і докторантури;

   – інформує членів проблемної групи про надходження нових матеріалів, документів, інформаційних повідомлень, умов участі у конкурсах та олімпіадах тощо;

   – сприяє залученню до складу проблемної групи нових членів;

   – відповідає за висвітлення результатів діяльності проблемної групи у засобах масової інформації та на інтернет-сайтах.

   3.9. Секретар студентської наукової проблемної групи обирається на засіданні групи з числа його членів шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів терміном на один рік.

   3.10. Секретар проблемної групи:

   • веде протоколи засідань проблемної групи (за рішенням кафедри (лабораторії), ради факультету);

   • здійснює облік роботи проблемної групи у відповідному журналі;

   • оформлює іншу необхідну документацію, що стосується діяльності проблемної групи.

   3.11. Членом студентської наукової проблемної групи може бути кожний студент, який успішно виконує навчальний план і має бажання займатися науковою роботою.

   3.12. Члени студентської наукової проблемної групи входять до складу Наукового товариства студентів та аспірантів університету.

   3.13. Організаційний контроль за діяльністю студентських наукових проблемних груп здійснюють завідувачі кафедр (лабораторій), при яких вони створені.

   3.14. Загальну координацію роботи студентських наукових проблемних груп на факультеті здійснює заступник декана з наукової роботи.

   4. ФОРМИ ТА НАПРЯМКИ РОБОТИ СТУДЕНТСЬКОЇ
   НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМНОЇ ГРУПИ

   4.1. Формою роботи студентських наукових проблемних груп є організаційні та робочі засідання. Організаційні засідання проводяться з питань виборів голови та секретаря, затвердження плану та графіку роботи проблемної групи, вирішення інших організаційних питань стосовно діяльності групи. На робочих засіданнях заслуховуються доповіді членів групи та проводяться обговорення, дискусії. У рамках засідань можуть проводитися семінари, семінари-практикуми, тренінги, творчі звіти, круглі столи, захисти студентських наукових робіт тощо.

   4.2. Засідання студентської наукової проблемної групи проводяться не рідше одного разу на місяць (за винятком сесійного і канікулярного періодів).

   4.3. Основними напрямками роботи студентів у складі студентських наукових проблемних груп є:

   – участь у наукових семінарах та засіданнях кафедр (лабораторій), на яких обговорюються плани та результати наукової роботи;

   – участь у виконанні науково-дослідних робіт кафедри (лабораторії), включених до відповідних тематичних планів;

   – проведення експериментальних і теоретичних досліджень;

   – участь у наукових конференціях, семінарах, круглих столах, інших наукових заходах;

   – участь у студентських олімпіадах, конкурсах, вікторинах, інтелектуальних змаганнях;

   – підготовка наукових публікацій, заявок на винахід;

   – впровадження результатів науково-дослідних робіт в практику та навчальний процес.

   5. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ПРОБЛЕМНИХ ГРУП

   5.1. Результати діяльності студентських наукових проблемних груп за підсумками навчального року заслуховуються та обговорюються на засіданнях відповідних кафедр (лабораторій).

   5.2. Результатом наукової роботи студентів у складі студентської наукової проблемної групи мають бути:

   – наукові публікації;

   – доповіді на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах;

   – заявки на винахід;

   – наукові роботи (творчі звіти, ессе), подані до участі у конкурсах студентських наукових робіт;

   – реферати, курсові, випускні роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст», «магістр»;

   – участь в олімпіадах, конкурсах, інтелектуальних змаганнях;

   – організація і проведення наукових заходів.

   5.3.Результати наукової діяльності кожного студента в складі проблемної групи заносяться до журналу обліку роботи студентської наукової проблемної групи.

   5.4. Звіт про результати роботи студентської наукової проблемної групи щорічно подається до науково-дослідного сектору до 30 червня.

   6. ЗАОХОЧЕННЯ ЧЛЕНІВ СТУДЕНТСЬКИХ
   НАУКОВИХ ПРОБЛЕМНИХ ГРУП

   6.1. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентської наукової проблемної групи, можуть бути заохочені:

   – почесними грамотами, подяками;

   – направленням до провідних вищих навчальних закладів України для участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах студентських наукових робіт та олімпіад;

   6.2. Члени студентських наукових проблемних груп, які виявили схильність до самостійної науково-дослідної роботи, мають наукові публікації, беруть участь у наукових конференціях, конкурсах, олімпіадах на підставі подання керівника групи можуть бути рекомендовані кафедрами (лабораторіями) до вступу до магістратури та аспірантури.